uk-UA
ru-RU
en-GB
Комлик В. В. Склад правопорушення: теоретичні підходи та практичні виміри. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. – Вищий навчальний заклад «Університет економіки та права «КРОК». – Київ, 2017.
Дисертація присвячена дослідженню категорії «склад правопорушення», а також окремим його елементам: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт та суб’єктивна сторона.
Проведено ідентифікацію складів правопорушення у загальній теорії права та інших галузях права, в результаті чого з’ясовано, що склад правопорушення у загальній теорії права, конструкція якого повинна бути першоосновою для інших галузей права, має суттєві відмінності в порівнянні зі складами правопорушень, матеріалізованими у галузях публічного та приватного права. За такого стану речей не вбачається за можливе коректно порівнювати між собою змістовне наповнення відповідних категорій. На противагу цьому автором запропоновано ввести в науковий обіг поняття «склад правопорушення у публічно-правових галузях» та «склад правопорушення у приватно-правових галузях».
Доведено, що подолання вищевказаного наукового дисбалансу між загальною теорією права та іншими галузями права шляхом механічного «насадження» правопізнавальної конструкції складу правопорушення із загальної теорії у предметі поля всіх без винятку галузей права може призвести до унеможливлення практичної реалізації юридичної відповідальності. Натомість запропоновано збагатити розуміння складу правопорушення у загальній теорії права шляхом обґрунтованого перенесення у тканину загальної теорії права відповідних обов’язкових ознак складу правопорушення, які є властивими для галузей публічного та приватного права.
Ключові слова: правопорушення, склад правопорушення, об’єкт правопорушення, об’єктивна сторона правопорушення, суб’єкт правопорушення, суб’єктивна сторона правопорушення, юридична відповідальність, ознаки протиправної поведінки, злочин, делікт.
Комлык В. В. Состав правонарушения: теоретические подходы и практические измерения. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 - теория и история государства и права; история политических и правовых учений. - Высшее учебное заведение «Университет экономики и права «КРОК». - Киев, 2017.
Диссертация посвящена исследованию категории «состав правонарушения», а также отдельным его элементам: объект, объективная сторона, субъект и субъективная сторона.
Проведена идентификация составов правонарушения в общей теории права и других отраслях права, в результате чего установлено, что состав правонарушения в общей теории права, конструкция которого должна быть первоосновой для других отраслей права, имеет существенные отличия по сравнению с составами правонарушений, материализованными в отраслях публичного и частного права. При таком положении вещей не усматривается возможным корректно сравнивать между собой содержательное наполнение соответствующих категорий. В противоположность этому автором предложено ввести в научный оборот понятие «состав правонарушения в публично-правовых отраслях» и «состав правонарушения в частно-правовых отраслях».
Доказано, что преодоление вышеуказанного научного дисбаланса между общей теорией права и другими отраслями права путем механического «насаждения» правопознавательной конструкции состава правонарушения по общей теории в предмете поля всех без исключения отраслей права может привести к невозможности практической реализации юридической ответственности. Взамен предложено обогатить понимание состава правонарушения в общей теории права путем обоснованного переноса в ткань общей теории права соответствующих обязательных признаков состава правонарушения, свойственных для отраслей публичного и частного права.
Ключевые слова: правонарушение, состав правонарушения, объект правонарушения, объективная сторона правонарушения, субъект правонарушения, субъективная сторона правонарушения, юридическая ответственность, признаки противоправного поведения, преступление, деликт.
Komlyk V. V. Corpus delicti: theoretical approaches and practical dimensions. – The Manuscript.
The thesis for the degree of Candidate of Legal Sciences, specialty 12.00.01 – theory and history of state and law; history of political and legal studies. – University of Economics and Law «KROK», Kyiv, 2017.
This research focuses on the category of "Corpus delicti" and some of its elements: object, objective side, subject and subjective side.
An identification of the corpus delicti in the general theory of law and other areas of law had been made, and as a result it was found out that the corpus delicti in the general theory of law, the construction of which should be a fundamental principle to other areas of law, has significant differences compared to compositions of corpus delicti materialized in the fields of public and private law. In such state of things it seems not possible to compare correctly the substance of the relevant categories. In contrast with this, the author offers to enter into scientific use the concept of "the corpus delicti of public law" and "the corpus delicti of private law ".
It is proved that overcoming this scientific imbalance between general theory of law and other branches of law by mechanical "implanting" law cognitive construction of the corpus delicti from the general theory in the subject field of any areas of law can lead to preventing the practical implementation of legal liability. Instead author proposed to enrich the understanding of the corpus delicti in the general theory of law by reasonable transferring the essential characteristics of the corpus delicti, that are characteristic for public and private law fields, into the cloth of general theory of law.
Keywords: offense, the corpus delicti, the object of the corpus delicti, the objective side of the corpus delicti, the subject of of the corpus delicti, subjective side of the corpus delicti, legal liability, signs of illegal behavior, crime, tort.
